Чим відрізняється фанкойл від кондиціонера

Перед тим як визначитися з вибором кліматичної техніки, необхідно розібратися, чим відрізняється фанкойл від кондиціонера, щоб підібрати найбільш підходяще обладнання для того чи іншого об’єкта. Слід пам’ятати, що від зробленого вибору залежать не тільки ціна обладнання і вартість його монтажу, а й витрати на електроенергію під час експлуатації.

Кондиціонери і фанкойли є не просто альтернативою один одному. Вони регулюють температуру повітря і вологість у закритому приміщенні, але використовують для цього різні робочі рідини – теплоносії, що й зумовлює їхні конструктивні відмінності та принцип дії. Розуміння цих особливостей допоможе вам зробити усвідомлений вибір.

Кондиціонер – це комплексне кліматичне обладнання, призначене для підтримання та регулювання мікроклімату в приміщенні шляхом охолодження/нагрівання та осушення/зволоження повітря. Його робота заснована на використанні холодоагенту – фреону (наприклад, R410A, R32), що циркулює в замкнутому холодильному контурі і за допомогою теплопередачі знижує або підвищує температуру повітря в офісі, кабінеті, кімнаті, виробничому цеху тощо.

До холодильного контуру обов’язково входять такі ключові компоненти: компресор, конденсатор, дросельний пристрій (терморегулювальний вентиль або електронний розширювальний клапан) і випарник. Проходячи через ці агрегати, холодоагент переходить з рідкого стану в газоподібний і назад (такі переходи отримали назву фазових) і завдяки цьому переносить тепло від одного елемента до іншого.

Роботу кондиціонера в режимі охолодження можна розділити на кілька етапів:

• Фреон, що має високу температуру, в газоподібному стані стискається компресором. У результаті температура і тиск холодоагенту підвищуються, після чого він нагнітається в конденсатор.
• Через трубки конденсатора газоподібний фреон взаємодіє із зовнішнім повітрям і віддає своє тепло навколишньому середовищу. Завдяки цьому його температура знижується, він поступово конденсується і переходить у рідкий агрегатний стан.
• Рідкий холодоагент пропускається через дросельний пристрій (терморегулювальний вентиль або електронний розширювальний клапан). У результаті тиск фреону падає. Крім того, дросельний пристрій змінює свій переріз і в такий спосіб регулює об’єм холодоагенту, що впорскується у випарник. Це необхідно для того, щоб у теплообмінник потрапило і випарувалося рівно стільки холодоагенту, скільки потрібно для підтримки комфортного мікроклімату в приміщенні.
• Фреон, що нагнітається в трубки випарника, взаємодіє з повітрям, що пропускається через нього. Під час теплопередачі холодоагент відбирає тепло у повітря і тим самим охолоджує його, а сам, у свою чергу, закипає, переходячи в газоподібний стан, після чого всмоктується компресором і знову циркулює в холодильному контурі.
• Вентилятор кондиціонера здійснює забір повітря з офісу або кімнати і, проганяючи його через випарник, підвищує ефективність температурної обробки повітряного потоку і забезпечує рівномірний розподіл по приміщенню.
• У режимі охолодження повітря кондиціонер також осушує його. Конденсат, що неминуче з’являється на трубках випарника, обумовлений теплопередачею між повітрям і фреоном, стікає в спеціальний піддон.

На відміну від кондиціонера, фанкойл не є самостійним пристроєм, що забезпечує комфортний мікроклімат у приміщенні. Він входить до складу системи кондиціонування «чиллер – фанкойл», перший з яких виконує роль зовнішнього блоку кондиціонера, а другий – внутрішнього. Щоправда, при підключенні до централізованої системи опалення фанкойл може встановлюватися і використовуватися окремо, як, наприклад, радіатор. Однак такий варіант не можна назвати доцільним, оскільки в цьому разі один з основних режимів роботи цього агрегату – охолодження – буде недоступний.

Фанкойл є кінцевим пристроєм системи кондиціонування. Саме завдяки йому в приміщенні створюється комфортний мікроклімат з параметрами температури і вологості, заданими користувачем за допомогою бездротового або дротового пульта управління.

Конструктивно фанкойл складається з теплообмінника-випарника, вентилятора з двигуном змінного або постійного струму, піддону для збору конденсату і фільтра. Фактично він мало відрізняється від внутрішнього блоку кондиціонера, проте як холодо- або теплоносій у ньому використовується не фреон, а вода.

Вона охолоджується або нагрівається чиллером (тепловим насосом), а потім з’єднувальним трубопроводом нагнітається у випарник фанкойла. Через поверхні трубок випарника взаємодіючи з повітрям, вода відбирає в нього тепло (під час експлуатації в режимі охолодження), і її температура зростає. Своєю чергою, температура повітря знижується, і воно подається в приміщення. Нагріта вода повертається в чиллер, де знову охолоджується і нагнітається у випарник фанкойла.

У режимі нагрівання відбувається зворотний процес. Гаряча вода, що надходить із чилера, який виконує функцію теплового насоса, подається у випарник фанкойла. Через його трубки проганяється холодне повітря і відбирає тепло у води. Воно нагрівається, після чого подається в приміщення, а охолоджена вода надходить у тепловий насос. Там вона знову доводиться до заданої користувачем температури, а потім нагнітається у випарник фанкойла.

Якщо об’єкт уже обладнано системою охолодження на базі чилера, найкращим рішенням для підтримки оптимального мікроклімату буде встановлення додаткових фанкойлів. Крім того, використання цих агрегатів доцільно, якщо передбачена можливість одночасного підключення до них джерел як холодної, так і гарячої води. У цьому випадку кінцеві пристрої системи кондиціонування будуть більш точно підтримувати температуру в приміщеннях, а її коливання будуть мінімальними.

Важливим фактором є і те, що фанкойли вважаються більш екологічними пристроями, оскільки вони використовують як холодо- або теплоносій воду, а не фреон, як кондиціонери. Фреон циркулює в холодильному контурі чилера, як наслідок, імовірність витоку обмежена тільки цим контуром. Тоді як фреонові траси кондиціонерів можуть бути прокладені по всій будівлі, а отже, і ризик їхнього пошкодження досить великий.

Роботу фанкойла можна розділити на кілька етапів:

• Подача охолодженої або нагрітої води в теплообмінник-випарник.
• Примусове пропускання повітря через фільтр і теплообмінник за допомогою вентилятора.
• Передача теплової енергії від води до повітря, що призводить до його охолодження або нагрівання.
• Розподіл обробленого повітря по приміщенню.
• Ефективність фанкойла значною мірою залежить від правильності його експлуатації та регулярності технічного обслуговування. Це стосується насамперед контролю якості циркулюючої води та стану фільтра.

Кондиціонери та фанкойли є інтегральними компонентами систем кліматичного контролю, мета яких – забезпечення комфортних умов у приміщеннях. Обидва пристрої регулюють температуру і вологість повітря, а також виконують його очищення за допомогою вбудованих фільтрів. Агрегати можуть бути інтегровані в автоматизовану систему управління будівлею (АСУЗ) і управлятися повністю автономно. Зрозуміло, це не позбавляє технічний персонал від необхідності обслуговувати ці пристрої. За умови правильної експлуатації та регулярного техобслуговування вони здатні справно працювати протягом тривалого часу – до 10-15 років.

Чим відрізняється фанкойл від кондиціонера

Як зазначалося вище, основна відмінність фанкойла від кондиціонера криється в схемі охолодження/нагріву повітря. Перший пристрій використовує як холодо- або теплоносій воду, охолоджувану або нагрівану централізовано (за допомогою чилера), тоді як другий використовує фреон, який циркулює в замкнутому холодильному контурі, що містить компресор, випарник, конденсатор і дросельний пристрій. У чому різниця між фанкойлом і кондиціонером по пунктах розписано в таблиці.

Вибір між фанкойлом і кондиціонером залежить від низки параметрів, включно зі специфічними потребами в клімат-контролі, умовами експлуатації обладнання, а також індивідуальними очікуваннями від системи кондиціонування.

Фанкойли ідеально підходять для інтеграції в автоматизовані системи управління будівлею з централізованим контролем температури. Завдяки використанню води як теплоносія вони вважаються більш екологічними пристроями. Вони кращі в разі використання геотермальних джерел або дешевих гідроресурсів. З іншого боку, якщо об’єкт, що потребує клімат-контролю, розташований у посушливому регіоні або районі з дорогими гідроресурсами, кондиціонер є єдиним варіантом створення оптимального мікроклімату в ньому.

Фанкойли є найкращим вибором, якщо необхідно підтримувати задану температуру в об’єктах великої площі – бізнес-центрах, торгово-розважальних комплексах, висотних готелях, спортивних аренах, виробничих цехах тощо.

Кондиціонери, своєю чергою, краще підходять для побутових і невеликих офісних просторів, де необхідно швидко й ефективно охолодити повітря. Це оптимальний вибір для регіонів, у яких відсутній доступ до централізованих систем опалення чи охолодження. Крім того, кондиціонери є бюджетним обладнанням, розрахованим на індивідуальних користувачів та їхні домогосподарства. Ці пристрої мають ширший, ніж фанкойли, спектр режимів роботи і додаткових функцій (наприклад, іонізація і стерилізація повітря в приміщенні ультрафіолетовою лампою) і можуть забезпечити максимальний комфорт і здорове середовище для споживачів.

Для підбору найбільш підходящої кліматичної техніки слід взяти до уваги ключові аспекти, такі як особливості об’єкта, потреба в опаленні, екологічність та енергоефективність. Система «чиллер – фанкойл» є найкращим на сьогоднішній день рішенням для великих адміністративних і комерційних будівель і споруд. Кондиціонери найкраще підходять для об’єктів малої площі – офісів, котеджів, магазинів крокової доступності, торгових павільйонів, кафе, барів і ресторанів.

Не існує універсальної відповіді на запитання «Що краще: фанкойл чи кондиціонер?». Кожен пристрій має свої переваги та недоліки і, як наслідок, підходить для різних умов експлуатації та проєктних вимог. Щоб вибрати оптимальний варіант кліматичної техніки, необхідно грамотно оцінити всі фактори, що впливають на її ефективність, оцінити вартість і окупність обладнання, витрати на монтажні роботи та експлуатаційні витрати, включно з витратами на електроенергію і роботи з технічного обслуговування, і тільки після цього прийти до остаточного рішення.